Про ставлення ОУН-УПА до ворожнечі, яка була поміж двома народами, свідчить лист, який був надісланий українським командуванням на польські постерунки МО (Міліції Обивательскої). В ньому говориться, що ця ворожнеча між українцями і поляками спеціально спровоковувалась німецькою політикою. "Сьогодні ми дивимося іншими очима на ці справи. Якщо поляки хочуть сильної і незалежної Польщі, то нехай об'єднуються з українцями. Просимо про ліквідацію всіх постерунків міліції. Якщо ні, то самі це зробимо".
В 1946 р. співпраця між УПА і АК продовжувалася. 1 квітня 1946 р. відбулася зустріч в колонії Сагринь Грубешівського повіту. Українську сторону репрезентував Теодор Герасим'юк "Равіч", "Дунайський" – референт пропаганди ІІІ Округу ОУН, польську – капітан Станіслав Ксьонжик "Вирва" (від січня 1946 р. – керівник Замойського Інспекторку ВіН). Було обговорено питання спільної боротьби УПА і ВІН з противником у Грубешівському, Томашівсько-Любельському і Замойському повітах.
Важливе місце у зміцненні відносин між українським і польським підпіллям відіграла конференція, що відбулася 18 травня 1946 р. у фільварку Ментке Грубешівського повіту. У цій нараді переважала політично-військова проблематика. Зі сторони ОУН-УПА в конференції взяли участь: "Дунайський" Т.Тарасюк – референт пропаганди ІІІ Округу ОУН, "Явір", "Певний" (прізвище невідоме – заступник "Дунайського"), "Хмурий" Захарчук – посада невідома, офіцер УПА, "Шейк" Іван Лопатинський – представник УГВР. З польської сторони: капітан "Остоя" (прізвище невідоме) – керівник пропаганди Любельського Округу ВіН, капітан "Вирва" С.Ксьонжек – керівник Замойського Інспекторату ВіН, капітан "Азія" Ян Домбовський – командир Грубешівського Обводу ВіН, також два представники з Томашів-Любельського повіту, прізвища та звання – невідомі.
Конференцію охороняв 100-й особовий загін ВіН і 20-й особовий відділ УПА. Розглянули такі питання:
- політична ситуація у світі;
- ідея фронту поневолених народів і українсько-польська співпраця;
- військові справи;
- новини з місцевостей Владави і Білгораю;
- господарські справи.
Конференція вирішила, що відділи УПА можуть воювати і квартируватись на теренах опанованих польським підпіллям, але попередньо узгодивши це з місцевим підпіллям. Вирішено також, що на теренах, де перебувають українські відділи, не повинні діяти відділи ВіН, хіба що коли б вони діяли спільно з УПА. Прийнято було рішення про спільну військову акцію на місто Грубешів і залізничну станцію Вербковичі. ВіН зобов'язувалась забезпечувати потреби УПА всім необхідним. Встановлено також, що поранених та хворих членів УПА, можна буде переховувати на теренах, де діяло польське підпілля і там отримувати санітарну допомогу. Рішення конференції активізували спільні українсько-польські дії.
Вже 27 травня 1946 р., в Теренбінському лісі, відбувається спільна нарада керівників відділів ВіН і УПА, щодо спільного нападу на місто Грубешів. В результаті розгромлені управи МО, УБ, комітет ПОПР (ПЗПР), НКВД і в'язниця. 150 в'язнів було звільнено.
Цією акцією керував капітан "Вирва" (Станіслав Ксьонжек) – керівник Замойського Інспекторату ВІН. З української сторони взяли участь в операції 1200 чол. Це вже був не перший випадок спільних нападів на ворога. Ще 15 вересня 1945 р. українські і польські загони з 1000 осіб атакували місто Ковель, де захопили багато продуктів і відступили з міста. Також спільно УПА і АК атакували село Бірче, що біля Перемишля.
В серпні-вересні тісні контакти з УПА підтримували майор Ян Шатовський-Шатинський "Дзітир" інспектор району N3 ВІН та Мар'ян Голембовський "Стер".
Якщо підсумувати, то за 1945-1947 роки підтримували контакти між собою:
- районовий провідник ОУН "Борис" з командиром відділу АК "Дражов" в м.Седліска Бжозівського повіту;
- референт організації II Округу ОУН "Вир" з комендантом ДСЗ Любачівського повіту;
- командир сотні УПА в Пермишльському повіті з командиром відділу АК капітаном "Піратом";
- районовий провідник "Заруба" з командиром ВІН Томашівського повіту "Бжозем";
- референт пропаганди ІІІ Округу ОУН "Дунайський" Теодор Герасим'юк з керівником Замойського інспекторату ВІН капітаном "Вирва", комендантом Грубешівського округу ВІН "Азія" і командиром відділу "Млотем";
- надрайоновим провідником "Ярим" і командиром сотні "Чаусом" з керівником групи розвідки ВІН "Корабем".
У 1947 р. зафіксований судовий процес над цілим керівництвом Любельського округу ВІН, де основним пунктом звинувачення стали факти співпраці цієї організації з УПА. З захопленого польськими органами державної безпеки архіву Округу ВІН, на щастя, неповного, вилучено частину документів, які ілюстрували майже повністю етапи зустрічей і рішень керівників ВІН з УПА в Біло-Підліського, Владавського, також Замойського повітів.
Капітан Мар'ян Голембовський "Стер" (керівник Замойського інспекторату ДСЗ в 1944-1945 рр., що просидів у тюрмі 15 років (основним звинуваченням була співпраця з УПА), заявив у сучасній польській пресі:
"... Незалежно від оцінки трагічної боротьби і польсько-українських стосунків підчас війни, треба підкреслити факт, що на переломі 1944-1946 рр. і пізніше стосунки між нашими народами діаметрально були змінені: з боротьби поміж собою перейшли до повної співпраці. Поляки і українці, бійці АК і ВіН та УПА і УГВР уклали порозуміння, яке принесло спокій, а також допровадило до повної співпраці і взаємодії незалежних чинників наших народів".